Давно нічого не писав. Чи то натхнення не було, чи то бажання чи то часу... Напевно всього по трошки. Цього разу хотів би присвятити свою прозу - алкоголю. Так тема напевно болюча для мене... Ніколи не думав, що буду вживати алкоголь в таких дозах... Я ж до ІІІ курсу інституту не вживав горілки. Так пиво почав в 10 класі, досі пам'ятаю "Рогань 2000" коли в "Молодій Гвардії" пиво продавалося по 2 грн за 1,5 л а вода газована по 5 грн за 2 л. Вибору практично не було, з моїм то бюджетом)))
Чому почав пити горілку? - Та напевно все дістало, Дістала та недовіра до мене, ніхто мені не вірив... Та і як завжди у всьому винні дівчата))) Хто ж як не вони... І що я тепер? Всі вважають мене алкоголіком... А насправді ніхто ж не подзвонить і не скаже: "Олег давай вийдемо поп'ємо чаю" Чому? - бо це смішно звучить)))) Всі вважають, що я тільки і думаю про те, як би напитися.. Та ні... зовсім не цього мені хочеться, хочеться просто вийти поспілкуватися з людьми, яких давно не бачив. Яких просто радий побачити, поділитися враженнями за вихідні...
Не обов'язково йти на дискотеку - напиватися. Чому ж раніше міг в інституті з однокурсниками вийти, потанцювати подуріти і при цьому не випити навіть пива... напевно через те, що це дуже просто щоб являтися правдою. Якось не зручно говорити, що мені надоїло те вживання, надоїли ті диско.... зараз би повернутися до того часу, коли нікому не потрібний Олег виходив сам в любий барчуган і просто сидів сам з собою пив пиво або чай... причому інколи умудрявся від відкриття і до закриття закладу... В чому прикол сам не знаю, можливо в тому що була міра, а можливо в тому що відповідав сам за кожен свій вчинок і тільки свій)))
Немає коментарів:
Дописати коментар